Україна в політико-правовому просторі Ради Європи
(до 25-річчя вступу України до Ради Європи)
інформаційний дайджест
інформаційний дайджест
Рада Європи (РЄ) утворена 5 травня 1949 року "з метою досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, а також сприяння їх економічному та соціальному прогресу".
Головним завданням Ради Європи є координація законодавств країн-учасниць для забезпечення норм ліберальної демократії, які викладені у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.).
До складу Ради Європи входять 47 держав
5 травня 1949 року Статут РЄ підписали 10 держав-засновниць: Великобританія, Бельгія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Швеція.
5 травня 1949 року Статут РЄ підписали 10 держав-засновниць: Великобританія, Бельгія, Данія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Швеція.
Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у м. Страсбург, Французька Республіка.
Структура Ради Європи
Комітет міністрів (КМ) є керівним органом. До його складу входять Міністри закордонних справ держав-членів Ради Європи або їх постійні представники.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) є першою європейською асамблеєю в історії континенту. Вона виконує дорадчі функції.
Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи (КМРВРЄ), який є консультативним органом Організації, було створено 14 січня 1994 р. рішенням Комітету міністрів РЄ для сприяння розвитку місцевої демократії в країнах Центральної та Східної Європи, а також процесу регіоналізації в Європі.
Секретаріат Ради Європи забезпечує роботу головних органів Ради Європи та має постійний штат у складі 1200 осіб, які є представниками держав-членів Організації. Очолює Секретаріат та координує його роботу Генеральний секретар.
Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) є незалежним консультативним органом, який було утворено у 1990 році, згідно з Резолюцією 90(6) КМРЄ про Часткову угоду, яка заснувала цю інституцію.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) створено у 1959 р., з метою вдосконалення контрольного механізму Європейської конвенції з прав людини. ЄСПЛ відводиться ключова роль у забезпеченні чіткого та дієвого контролю за реалізацією державами-членами взятих на себе зобов'язань щодо захисту прав та основних свобод людини.
Мета Ради Європи — досягти більшої єдності між її членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів, які є їх спільною спадщиною, і сприяння їх економічному та соціальному прогресу.
Рада зосереджується на наступних областях:
- Захист демократії і верховенства права;
- Захист прав людини, зокрема: соціальні права, лінгвістичні права меншин;
- Поширення ідей європейської культурної ідентичності і різноманітності;
- Вирішення проблем, що з ними стикається європейське суспільство, включаючи дискримінацію, ксенофобію, екологічні загрози, СНІД, наркотики та організовану злочинність;
- Заохочення стабільності демократії шляхом реформ.
Основною статутною умовою для вступу країн до Ради Європи (РЄ) є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов'язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами з метою досягнення цілей РЄ. Вступ країни до РЄ свідчить про її демократичний вибір, послідовність у проведенні реформ, спрямованих на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів.
14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до Ради Європи
Ще до набуття членства в РЄ Україна стала стороною декількох конвенцій цієї Організації, зокрема Європейської культурної конвенції, Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, Рамкової конвенції про захист національних меншин.
16 вересня 1992 р. Верховній Раді України було надано статус "спеціально запрошеного гостя" в Парламентській асамблеї (ПАРЄ). Резолюцією (92) 29 від 23 вересня 1992 р. Комітет міністрів РЄ доручив ПАРЄ підготувати висновок стосовно ступеня готовності України до вступу до РЄ відповідно до положень Статутної Резолюції (51) 30 А.
У вересні 1995 р. Україна приєдналась до шести Конвенцій РЄ у галузі боротьби зі злочинністю. 15 вересня 1995 р. Україною була підписана Рамкова конвенція про захист національних меншин.
В цей період РЄ, зокрема Європейською комісією "За демократію через право" (Венеціанською комісією), було проведено правову експертизу проектів окремих статей нової Конституції України, проектів Сімейного та Адміністративного кодексів України, проекту Закону України про місцеві ради народних депутатів.
15 вересня 1995 р. у Києві було відкрито Центр інформації та документації РЄ на базі Української Правничої Фундації. З нагоди офіційного відкриття Центру в Україні перебував Генеральний секретар РЄ Д. Таршис.
26 вересня 1995 р. під час своєї вересневої частини сесії 1995 р. ПАРЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (Висновок ПАРЄ № 190 1995р.). В Асамблеї нашій країні надано 12 місць.
Визначною подією з точки зору завершення складної і тривалої (понад три роки) процедури вступу України до РЄ стало засідання Комітету міністрів РЄ, яке відбулося 19 жовтня 1995 р. На підставі винесеного 26 вересня 1995 р. ПАРЄ висновку Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту.
31 жовтня 1995 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи.
9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ, в якій взяла участь делегація України на чолі з Прем'єр-міністром України.
У вересні 1995 р. Україна приєдналась до шести Конвенцій РЄ у галузі боротьби зі злочинністю. 15 вересня 1995 р. Україною була підписана Рамкова конвенція про захист національних меншин.
В цей період РЄ, зокрема Європейською комісією "За демократію через право" (Венеціанською комісією), було проведено правову експертизу проектів окремих статей нової Конституції України, проектів Сімейного та Адміністративного кодексів України, проекту Закону України про місцеві ради народних депутатів.
15 вересня 1995 р. у Києві було відкрито Центр інформації та документації РЄ на базі Української Правничої Фундації. З нагоди офіційного відкриття Центру в Україні перебував Генеральний секретар РЄ Д. Таршис.
26 вересня 1995 р. під час своєї вересневої частини сесії 1995 р. ПАРЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (Висновок ПАРЄ № 190 1995р.). В Асамблеї нашій країні надано 12 місць.
Визначною подією з точки зору завершення складної і тривалої (понад три роки) процедури вступу України до РЄ стало засідання Комітету міністрів РЄ, яке відбулося 19 жовтня 1995 р. На підставі винесеного 26 вересня 1995 р. ПАРЄ висновку Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту.
31 жовтня 1995 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи.
9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ, в якій взяла участь делегація України на чолі з Прем'єр-міністром України.
 |  |  |
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ
 |
ВИДАННЯ З ФОНДІВ БІБЛІОТЕКИ
Бенуа-Ромер Ф., Клебес Г. Право Ради Європи. Прямуючи до загальноєвропейського правового простору. Київ : К.І.С., 2007. 232 с.
Книжка пропонує чіткий та збалансований погляд на способи, які застосовує Рада Європи задля здійснення власного покликання, інструменти гармонізації систем права своїх сорока шести членів, охоплює аспекти формування Ради та її ролі у розбудові спільного європейського правового простору. Ця перша грунтовна праця з права РЄ від часів постання даної організації у 1949 році буде особливо корисною з огляду на дедалі активнішу участь України в діяльності Ради Європи.
Дамирли М. А., Анцупова Т. А. Право Совета Европы: схемы, таблицы, определения / М-во образования и науки Украины, ОНЮА. изд. 2-е, изм. Одеса : Фенікс, 2008. 284 с.
Учебное пособие представляет собой комплекс схем и таблиц с определениями и комментариями по основным темам программы курса "Право Совета Европы". К изданию прилагаются наиболее важные документы Совета Европы, некоторые акты национального законодательства и другие вспомогательные материалы научно-методического и практического характера.
Рекомендуется студентам юридических вузов и факультетов, аспирантам, преподавателям, научным работникам и юристам-практикам.
Зібрання актів європейського права. Рада Європи / за заг. ред. В. Г. Буткевича. Київ : Ред. журн. "Право України", 2012. 616 с. (Дод. до журн. "Право України").
У виданні зібрані основоположні міжнародні договори Ради Європи. Ця перша публікація започатковує видання всіх конвенцій та інших правових документів Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ, в якій зацікавлена вітчизняна громадськість.
Мета збірника - зробити загальнодоступними в Україні принципи, норми і стандарти прав і свобод людини, які є загальноприйнятими для європейської спільноти.
Рада Європи: факти та цифри. Київ : Укр. Правнича Фундація, б.р. 10 с.
Рада Європи. 800 мільйонів європейців. Львів : Кальварія, 2001. 117 с.
Рада Європи: Діяльність & здобутки. Київ : Право, 1998.
87 с.
Мушак Н. Б. Міжнародно-правові засади захисту та забезпечення прав людини в європейських міжнародних організаціях : монографія. Київ : Ліра-К, 2013. 192 с.
У монографії досліджено міжнародно-правові засади захисту та забезпечення прав людини в європейських міжнародних організаціях (Раді Європи, Європейському Союзі та Організації з безпеки і співробітництва у Європі). В роботі проаналізовано концептуальні підходи до становлення та розвитку прав людини у Європі, проблеми класифікації прав людини та основних свобод, розкрито систему європейських міжнародних організацій, що займаються проблематикою прав людини. Значну увагу приділено основним напрямам та особливостям співробітництва Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва у Європі та Європейського Союзу у встановленні ними європейських стандартів захисту прав людини. Відповідно, автором удосконалено дефініцію європейських стандартів прав людини, надано визначення поняттям «європейської міжнародної організації» та «загальноєвропейської системи захисту прав людини».
Видання розраховане на фахівців, що займаються вивченням актуальних проблем теорії та практики міжнародного права, науковців, науково-педагогічних працівників, аспірантів та студентів спеціальності міжнародне право.
У монографії досліджено міжнародно-правові засади захисту та забезпечення прав людини в європейських міжнародних організаціях (Раді Європи, Європейському Союзі та Організації з безпеки і співробітництва у Європі). В роботі проаналізовано концептуальні підходи до становлення та розвитку прав людини у Європі, проблеми класифікації прав людини та основних свобод, розкрито систему європейських міжнародних організацій, що займаються проблематикою прав людини. Значну увагу приділено основним напрямам та особливостям співробітництва Ради Європи, Організації з безпеки і співробітництва у Європі та Європейського Союзу у встановленні ними європейських стандартів захисту прав людини. Відповідно, автором удосконалено дефініцію європейських стандартів прав людини, надано визначення поняттям «європейської міжнародної організації» та «загальноєвропейської системи захисту прав людини».
Видання розраховане на фахівців, що займаються вивченням актуальних проблем теорії та практики міжнародного права, науковців, науково-педагогічних працівників, аспірантів та студентів спеціальності міжнародне право.
Раханський А. В. Десять років в Парламентській асамблеї Ради Європи / ред.: Є. К. Козачук, А. С. Корнійчук. Київ : Фенікс, 2012. 272 с.
А. Раханський, як член Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи взяв участь у роботі майже усіх сесій Асамблеї 1996-2005 років. На сесіях Асамблеї зверталась увага світової спільноти на складний економічний стан нашої держави, на гостру необхідність надання їй фінансової допомоги для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, посилення соціального захисту кримськотатарського населення і депортованих народів, обговорювались питання щодо виконання Україною обов'язків перед Радою Європи, економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи, захисту прав людини, роботи Європейського банку реконструкції та розвитку, попередження екологічних катастроф і знищення хімічної зброї, свободи слова в засобах масової інформації, вступу України у Світову організацію торгівлі, реформування ООН, припинення військових дій в Югославії та Іраку тощо. У книзі містяться окремі документи Ради Європи, Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ, виступи автора на сесіях Асамблеї.
А. Раханський, як член Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи взяв участь у роботі майже усіх сесій Асамблеї 1996-2005 років. На сесіях Асамблеї зверталась увага світової спільноти на складний економічний стан нашої держави, на гостру необхідність надання їй фінансової допомоги для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, посилення соціального захисту кримськотатарського населення і депортованих народів, обговорювались питання щодо виконання Україною обов'язків перед Радою Європи, економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи, захисту прав людини, роботи Європейського банку реконструкції та розвитку, попередження екологічних катастроф і знищення хімічної зброї, свободи слова в засобах масової інформації, вступу України у Світову організацію торгівлі, реформування ООН, припинення військових дій в Югославії та Іраку тощо. У книзі містяться окремі документи Ради Європи, Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ, виступи автора на сесіях Асамблеї.
Державний суверенітет в умовах європейської інтеграції : монографія / за заг. ред.: Ю. П. Битяка, І. В. Яковюка. Київ : Ред. журн. "Право України" ; Харків : Право, 2013. 336 с. (Академічні правові дослідження ; Вип. 15)
У монографії з урахуванням сучасних методологічних позицій аналізуються сучасні теоретичні і практичні проблеми реалізації державного суверенітету, його співвідношення з суверенними правами, досліджуються особливості реалізації в умовах членства в Європейському Союзі та Раді Європи.
Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, працівників органів державної влади.
Нуруллаєв І. С. О. Міжнародно-правове співробітництво в системі Ради Європи у боротьбі з корупцією : монографія. Київ : Правова єдність, 2009. 160 с.
У монографії на основі комплексного аналізу досліджено співробітництво держав у боротьбі з корупцією як на універсальному, так і геріональному рівнях. Зокрема доводиться висока ефективність механізму боротьби з корупцією в межах Ради Європи. Значна увага у роботі приділена аналізу міжнародних договорів Ради Європи у антикорупційній сфері - Кримінальної та Цивільної конвенцій про боротьбу з корупцією, та основного європейського органу міжнародного співробітництва в боротьбі з корупцією - Групи держав проти корупції (GRECO). Визначено правову природу, повноваження та процедури GRECO, принципи, що покладені в основу ії діяльності. Надано правову оцінку місця України в системі міжнародних антикорупційних договорів та на прикладі GRECO з'ясовано особливості внутрішньодержавної імплементації в Україні рекомендацій міжнародних антикорупційних органів.
Робота розрахована на науковців та викладачів, спеціалістів та викладачів, спеціалістів-міжнародників, державних службовців, робітників правоохоронних органів, студентів, аспірантів, докторантів та всіх тих, хто цікавиться проблемами боротьби з корупцією.
У монографії на основі комплексного аналізу досліджено співробітництво держав у боротьбі з корупцією як на універсальному, так і геріональному рівнях. Зокрема доводиться висока ефективність механізму боротьби з корупцією в межах Ради Європи. Значна увага у роботі приділена аналізу міжнародних договорів Ради Європи у антикорупційній сфері - Кримінальної та Цивільної конвенцій про боротьбу з корупцією, та основного європейського органу міжнародного співробітництва в боротьбі з корупцією - Групи держав проти корупції (GRECO). Визначено правову природу, повноваження та процедури GRECO, принципи, що покладені в основу ії діяльності. Надано правову оцінку місця України в системі міжнародних антикорупційних договорів та на прикладі GRECO з'ясовано особливості внутрішньодержавної імплементації в Україні рекомендацій міжнародних антикорупційних органів.
Робота розрахована на науковців та викладачів, спеціалістів та викладачів, спеціалістів-міжнародників, державних службовців, робітників правоохоронних органів, студентів, аспірантів, докторантів та всіх тих, хто цікавиться проблемами боротьби з корупцією.
Самсін І. Л., Казакевич П. В. Організаційно-правове співробітництво органів судової влади України з інституціями Ради Європи : монографія. Херсон : Гельветика, 2019. 232 с.
У монографії визначено правову природу співробітництва органів судової влади України з інституціями Ради Європи. Механізм такої співпраці починає діяти завдяки використанню сукупності методів та засобів взаємодії органів судової влади України з інституціями Ради Європи. Завдання організаційно-правового співробітництва органів судової влади України та Ради Європи сформульовано у такий спосіб: здобуття авторитету органів судової влади України на міжнародному рівні; позитивна оцінка експертами Ради Європи як діяльності судової влади, так і змін, які відбуваються під час судової реформи в Україні; інтерес міжнародної спільноти до перетворень у нашій державі; надання рекомендацій Парламентською асамблеєю Ради Європи та іншими інституціями Ради Європи, спрямованих на удосконалення законодавства України відповідно до європейських стандартів; впровадження кращих європейських практик у діяльність органів судової влади України; консультативно-дорадча допомога органами та інституціями Ради Європи при реформуванні судової системи України; підвищення рівня довіри суспільства до суду в Україні.
Видання рекомендоване для науковців, викладачів, здобувачів наукових ступенів, практичних працівників органів судової влади, а також усіх тих, хто цікавиться проблематикою судової влади в Україні та її співпрацею з інституціями Ради Європи.
У монографії визначено правову природу співробітництва органів судової влади України з інституціями Ради Європи. Механізм такої співпраці починає діяти завдяки використанню сукупності методів та засобів взаємодії органів судової влади України з інституціями Ради Європи. Завдання організаційно-правового співробітництва органів судової влади України та Ради Європи сформульовано у такий спосіб: здобуття авторитету органів судової влади України на міжнародному рівні; позитивна оцінка експертами Ради Європи як діяльності судової влади, так і змін, які відбуваються під час судової реформи в Україні; інтерес міжнародної спільноти до перетворень у нашій державі; надання рекомендацій Парламентською асамблеєю Ради Європи та іншими інституціями Ради Європи, спрямованих на удосконалення законодавства України відповідно до європейських стандартів; впровадження кращих європейських практик у діяльність органів судової влади України; консультативно-дорадча допомога органами та інституціями Ради Європи при реформуванні судової системи України; підвищення рівня довіри суспільства до суду в Україні.
Видання рекомендоване для науковців, викладачів, здобувачів наукових ступенів, практичних працівників органів судової влади, а також усіх тих, хто цікавиться проблематикою судової влади в Україні та її співпрацею з інституціями Ради Європи.
Мармазов В. Є., Піляєв І. С. Україна в політико-правовому просторі Ради Європи: досвід і проблеми. Київ : Вентурі, 1999. 400 с.
В книзі аналізуються конституційні, політико-правові аспекти взаємодії та співробітництва України з міжнародною організацією Рада Європи.
Видання адресоване юристам політологам, студентам та викладачам вузів.
Книга присвячена 50-річчю Ради Європи.
Наукова бібліотека
Національного юридичного університету
імені Ярослава Мудрого, 2020
(057) 704-92-13
Національного юридичного університету
імені Ярослава Мудрого, 2020
(057) 704-92-13
Укладач та дизайн: провідний бібліограф Наталія Журавель
